7 мар. 2014 г.

Ойдо гужем нуналъёсы. Выльысен.

Дунне собыдӟа..
Кӧня адямиос, кӧня каръёс, гуртъёс.
Котькудӥзлэн аслаз улонэз, аслаз адӟонэз. Куддыръя паймоно кадь, кызьы бинисько кык пӧртэм адямиослэн улонзы. Кык адямиослэн, кудъёсызлэн висказы мар ке быдӟа иськем. Малпаны ик секыт мар дася асьмелы улон, кыӵе адӟон, кинен тодматскон...
Эше вань. Вераз учырзэ (солэн нимыныз гожто, ява).

Мон Полина - лымшор удмурт ныл. Улӥсько пичи гуртын, кудӥз интыяськемын туж бадӟым гопын:). Нокин но та гурт сярысь уг тоды. Тодмо адямиос татысь потэмын ӧвӧл. Одӥг-кык гинэ. Аслам кадь мусо гуртъёс дунне вылын ӧвӧл ни кадь потэ. Гужем со самой чебер луэ. Копак писпуос пӧлы вые. Яратӥсько учкыны вырйылысен гуртэ шоры. Улэ аслаз шыпыт, каллен мынӥсь улонэныз, нокин уг люкеты, нокыӵе чилектӥсь иворъёсын уг сайкалля.

Али дышетскисько университетын. Бадӟым ини:). Гуртэ ӵемысь берталляны турттӥсько. Мӧзмисько.

Али умой. Гужем. Туж пӧсь только туэ. Кӧт тырымон гуртэным мусояськисько.

Котьку гужем малы ке, монэн олокыӵе но учыръёс луо. Пӧртэмесь. Мон, вообще, яратӥсько кадь ас вылам страннойгес учыръёс кыскыны, страннойгес адямиосты.. Одӥг гужем учырез, тодматӥськонэз, быдэс улонам кельто, дыр. Вунэтод туж ик, аха.
Вот шуо бадӟымъёс ми сярысь: "Тӥ поколение, кудӥз улэ интернетын, телефон пушкын. Скоро вунэтоды ини кызьы асьме дуннеын улоно". Озьы ик вань.

...Марке кадь, тодӥсько на, пӧсь нунал вал соку. Шунды усёз кадь потэ сыӵе дыръя музъем вылэ. Эшеным сюрес кузя бертӥськом. Пыласькыны ветлӥм. Бадӟым шурмы 5 иськемын. Пыласькеммылэн толыкез ӧвӧл. Сюрес кузя машинаос ширто но  тузон пурӟе, копак вылэ пуксе. Зато шумпотэмын бадӟым шур дорозь ветлӥмы шуса. Ӵем отчы ум вуиське угось. Кыдёкын потэ. Вераськон куспамы жингыртӥз одӥг классын дышетскись эше, мар ке юаз. Мон, смс пыр вазё шуи. Гожтӥ, табере номерзэ утчасько одноклассникелэсь. Малы ке, кык номерез телефонам солэн. Кема малпаськытэк огаз лэзи. Соин вунӥз ваньмыз. Озьы ик вераськыса эшеным вуимы дорозямы.
"Кыӵе умой салкым корка пушкын пӧсь куазь дыръя",-шуыса телефонме зарядкае пуктӥ. Учкисько смс вуэм одноклассникелэн номерысьтыз (ӟуч сямен):

-Кин тон эше?
Мон мар ке пайми. Визьтэмъяське кожай но гожтӥ:
-Тон мар визьтэмъяськиськод? 
-Кинлы бон та  номере гожтӥсько кожаськод?
Татын мынам йыры сураськиз мар ке.  Валамысь дугдӥ.
-Игорьлы. 
-Мон Степан. Грессысь.
-Мааар? Кыӵе эшшо Гресс?
-Мыски город. Кузбасслэн лымшорыз.
-Давай, эн шузияськы. Вуиз-а ӧз-а смскае тон доры?
-ну уд оскиськы ке, давай Игорь луо тон понна.

Мон паймыса сылӥсько (и мар мыным тодэ ӧз лыкты жингыртыны?). Учкисько телефонэ шоры - жингыртэ. "Ох,- малпасько, возьмато мон тыныд, кызьы мон вылын шузияськыны".
Кылӥсько вокщё мукет мынясь куара:

-Кин-о тон?
-Эээ.. Эээммм... Нуууу... Полина вал...
-Кин бон со Игорь?
-Нуу...Однокласснике вал. Кин тон вообще. Малы солэн номерез тон киын?
Куараен серектӥз.
-Нокыӵе Игорез уг тодӥськы. Шуи ук. Мон Кузбассысь. Кемерово палась:) Кытӥсь усем адями тон:)
-Удмуртиысь.
Шып луиз. Паймиз, дыр.
-Ммм.. Нуу.. Уске ярам. Ӟеч.
 Ӟеч шуыса кысӥ. Пайми. Ну ярам, малпасько. Сюрисько ведь олокытчы но (мон берло тодӥ, однокласснике мыным номерзэ шонертэм верам. Одиг числозэ сурам).

Малпай-а мон, что со адями, кудзэ мон та дырозь ӧй на адӟы, сыӵе матысь луоз, кудӥзлы ваньзэ вераны луэ, кудӥз монэ вала? Котькуд нунал ми соин гожъяськиськом. Оскиськом, куке но пумиськомы шуса.


Комментариев нет:

Отправить комментарий